У Верховній Раді готують до другого читання законопроєкти №13414 та №13415, які передбачають податкові та митні стимули для інвестицій у промисловість. Однак чинна редакція документів не враховує специфіку великих гірничодобувних проєктів і потребує суттєвого доопрацювання. Про це заявив народний депутат, голова підкомітету з питань промислової політики Муса Магомедов.
Йдеться про законопроєкти щодо компенсації інвестицій через податки та митні механізми: ці документи вже ухвалені у першому читанні та передбачають низку стимулів для нових промислових проєктів, зокрема звільнення від податку на прибуток до 10 років, пільги на ввезення обладнання (без мита та ПДВ), а також можливість встановлення знижених ставок земельного податку на рівні громад.
За словами Магомедова, нинішня редакція законопроєктів фактично орієнтована лише на переробну промисловість і не охоплює видобувний сектор, який є базовою та найбільш капіталомісткою частиною виробничого ланцюга.
«Пільги мають поширюватися не лише на переробну промисловість у вузькому розумінні, а й на видобувні проєкти – за умови, що вони інтегровані в ланцюг переробки та збагачення корисних копалин», – наголосив депутат.
Він підкреслив, що підтримка таких проєктів є не пільгою для окремих компаній, а виконанням міжнародних зобов’язань України перед ЄС та США у сфері стратегічної сировини. Зокрема, відповідний підхід передбачений Регламентом ЄС про критичні сировинні матеріали (Critical Raw Materials Act), де видобуток і первинна переробка розглядаються як єдиний ланцюг створення вартості.
Окрему увагу Магомедов приділив проблемі строків реалізації інвестиційних проєктів. Чинна редакція законопроєктів встановлює максимальний термін реалізації у три роки. Однак, на думку депутата, для великих промислових об’єктів це нереалістично, особливо в умовах війни.
«Для капіталомістких проєктів у гірничодобувній галузі реальний цикл реалізації щонайменше п’ять років. Трирічний ліміт у нинішніх умовах це не стимул, а бар’єр», – пояснив він.
У зв’язку з цим до парламентського комітету вже подано правку, яка передбачає диференційований підхід: до трьох років для проєктів вартістю до €20 млн та до п’яти років – для більших інвестицій.
Ще однією проблемою Магомедов назвав встановлену в законопроєкті верхню межу вартості проєкту на рівні €50 млн: за його словами, це суттєво обмежує можливість залучення стратегічних інвесторів у добувну галузь. «Вартість одного крокуючого екскаватора становить близько €55 млн. Тобто навіть один базовий агрегат уже виходить за межу, яка робить проєкт невідповідним для пільг», – зазначив депутат.
На його думку, в умовах зростаючого інтересу європейських та американських партнерів до українських корисних копалин така «стеля» робить залучення великих інвесторів практично неможливим. Тому пропонується повністю скасувати верхній ліміт вартості проєкту.
Серед інших запропонованих змін – розширення переліку обладнання, яке можна буде ввозити без мита та ПДВ. Йдеться, зокрема, про промислові двигуни, печі, трансформатори, підшипники, кабельну продукцію та вимірювальні прилади, необхідні для реалізації великих виробничих проєктів.
Також пропонується знизити поріг доходів від профільної діяльності для отримання податкових пільг із 90% до 80%, що відповідає практиці країн ЄС. Крім того, депутати хочуть вилучити норму, яка дозволяє одному платнику податків реалізовувати лише один інвестиційний проєкт.
«Великі промислові групи можуть і мають право реалізовувати кілька проєктів одночасно. Критерієм має бути відповідність вимогам, а не кількість проєктів», – підкреслив Магомедов.
Читайте також:
- ЄС будує нову економічну політику: у фокусі – розвиток важкої промисловості
- Україна має боротися не просто за інвестиції, а за створення повних промислових ланцюгів – нардеп
- Український союз промисловців і підприємців оцінив наслідки списання вантажних вагонів за віком
