Турецька газета Türkiye Today оприлюднила розслідування про те, як російські тіньові флотилії, попри падіння режиму Асада, відновили контрабанду краденого українського зерна до сирійських портів – в обсягах, порівнянних з асадівськими часами. Видання отримало офіційні російські документи, що доводять: це системна державна схема. Окупаційна влада надає приватним компаніям квоти на експорт зерна з Криму, Херсонщини та Запоріжжя, а судна обходять міжнародний контроль, вимикаючи навігацію та підробляючи морські накладні. Видання наголошує, що все це відбувається саме в той момент, коли Київ почав відновлювати дипломатичні відносини із Сирією після падіння режиму Асада.
Падіння режиму Асада і відновлення дипломатичних відносин між Києвом і Дамаском не зупинили російські тіньові флотилії, які контрабандою везуть до сирійських портів українське зерно на десятки мільйонів доларів, пише турецька газета Türkiye Today.
російський "тіньовий флот" обходить міжнародний контроль, вимикаючи навігаційні сигнали та підробляючи документи про походження вантажу, а прибутки спрямовує безпосередньо на фінансування війни москви.
Хоча контрабанда кримського зерна залишається "секретом Полішинеля", який росія публічно заперечує, нові документи, отримані Türkiye Today, свідчать: москва тепер офіційно дозволяє приватним компаніям торгувати цим зерном на міжнародних ринках.
Як стверджує видання, незаконна торгівля зерном, яка тимчасово припинилася, коли наприкінці 2024 року в Сирії до влади прийшов новий уряд, поновилася в обсягах, схожих на ті, що були за Башара Асада. Один із ключових гравців у торгівлі зерном з українських територій під російською окупацією – ТОВ "Палада".
Офіційні російські розпорядження, які Türkiye Today отримала ексклюзивно, свідчать: окупаційна влада надала ТОВ "Палада" значні квоти на експорт зерна на 2026 рік, що дозволяють вивозити його безпосередньо з окупованих українських територій.
Офіційний документ російською мовою показує дозвіл на експорт для російської приватної фірми ТОВ "Палада" вивозити зерно з окупованих українських територій. російський офіційний документ від 4 березня 2026 року дозволяє компанії експортувати 7 848 тонн зерна з Херсонщини. (Türkiye Today)
Офіційні документи свідчать, що місцева окупаційна влада надала "Паладі" широкі експортні квоти на пшеницю та суміш пшениці та жита: близько 13 820 тонн із Запорізької області, 11 831 тонну з Криму та ще 7 848 тонн із Херсонської області.
Як зазначає Türkiye Today, ця російська компанія сумнозвісна незаконними поставками українського зерна до Сирії та на інші міжнародні ринки. Ці документи підтверджують, що москва значною мірою покладається на приватний сектор, щоб системно налагодити експорт українських сільськогосподарських ресурсів.
Українське джерело з Києва, яке висловилося на умовах анонімності, зазначило, що податки, які сплачують фірми на кшталт "Палади", потрапляють просто до бюджету росії й фінансують її поточні воєнні операції.
Морська логістика цієї операції тримається на навмисному маскуванні. Аби обійти міжнародне право, російські судна регулярно вимикають свої автоматичні системи ідентифікації (AIS) і подають підроблені морські накладні.
Офіційний документ показує дозвіл на експорт для російської приватної фірми ТОВ "Палада" вивозити зерно з окупованих українських територій. Документ від 10 березня дозволяє російській компанії експортувати 11 831 тонну зерна та суміші пшениці та жита з Криму та міста Севастополя. (Türkiye Today)
"Вони вимикають навігацію та виготовляють підроблені документи про походження вантажу", – заявило джерело, додавши, що така тактика надзвичайно ускладнює сусіднім країнам, зокрема Туреччині, перехоплювати такі перевезення. Хоча Анкара неодноразово висловлювала готовність діяти проти такої контрабанди, відсутність доказів, які можна було б чітко відстежити, часто зв'язує їй руки.
Сирія залишається найбільшим ринком для краденого українського зерна, оскільки коло покупців російських суден дедалі вужчає через посилення західних санкцій. Однак окреме розслідування ізраїльської газети Haaretz показало, що російські тіньові флотилії тепер вивантажують зерно також в Ізраїлі. За даними ізраїльського видання, у 2026 році в ізраїльських портах уже вивантажили чотири партії краденого українського зерна.
Український дослідник, який стежить за морським судноплавством, підтвердив, що сирійські порти Тартус і Латакія залишаються основними пунктами призначення для краденого зерна. В одному з нещодавніх випадків російський балкер "Матрос Позинич" завантажив 27 500 тонн пшениці в окупованому Севастополі в період з 26 березня по 4 квітня 2026 року. Судно прибуло до Сирії й увійшло в порт для розвантаження 24 квітня. За нинішніх ринкових цін у 225-250 доларів за тонну вартість лише цієї партії становить близько 7 мільйонів доларів.
Цікаво, зазначає Türkiye Today, що економічна динаміка цієї торгівлі змінилася. За часів режиму Асада росія продавала Сирії пшеницю за разюче завищеними цінами – до 375 доларів за тонну. Сьогодні крадене зерно продають приблизно за середньоринковими цінами або з невеликою знижкою, що відображає обмежену здатність росії знаходити покупців. Хоча переважна більшість незаконних поставок зрештою опиняється в Сирії, дані відстеження свідчать, що судна іноді доходять до Єгипту, Ізраїлю та Лівії.
Як зауважує Türkiye Today, поновлення цього контрабандного маршруту відбувається у надзвичайно делікатний момент для українсько-сирійських відносин: вони поступово відновлюються відколи впав режим Асада.
російське судно "Матрос Позинич", яке везе зерно з окупованих територій України, пришвартоване в порту Латакії 24 квітня. (Джерело: Marine Traffic)
Перший контакт після падіння режиму було встановлено 30 грудня 2024 року, коли міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відвідав Дамаск, щоб зустрітися з новим лідером Сирії Ахмадом аль-Шараа.
Стан відносин залишається позитивним, і обидві країни сподіваються співпрацювати у сфері торгівлі та оборонної промисловості. Колумніст Türkiye Today Омер Озкизилджик 6 квітня написав: "Сирія могла б масово випускати українські системи протидії дронам і постачати їх країнам регіону, зокрема державам Перської затоки".
У 2025 році було налагоджено альтернативний легальний маршрут – через Всесвітню продовольчу програму ООН (WFP) та ініціативу "Зерно з України".
Українське зерно перевозили в турецькі порти, переробляли на борошно й транспортували до сирійського кордону для гуманітарної допомоги. Ця ініціатива діє і нині, як відомо, українське борошно постачали до Сирії новою інфраструктурою доставки продовольства.
Для багатьох українців, які спершу вітали падіння Асада, готовність нового сирійського уряду тихо приймати крадене російське зерно стала гірким досвідом. "Я пам'ятаю, як ми раділи зміні влади в Сирії, сподіваючись на зміни та відновлення країни, – пояснив український журналіст турецькому виданню. – А тепер ми відчуваємо певне розчарування, але здатні все це змінити".
Джерело: Türkiye Today
