Комерційні супутники американської компанії Vantor надходять напряму на планшети і телефони українських військових – і вже змінили тактику дронових ударів. Під час однієї операції підрозділ знищив цілі противника на мільярди доларів за два з половиною тижні. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на The Wall Street Journal.
Як працює система
Протягом останніх шести місяців супутникові дані Vantor надходять до українських військових напряму – оминаючи централізовану перевірку в Києві, яка раніше затримувала розвіддані на години або й дні. Від супутника до екрана бійця – лише 15 хвилин.
Систему створили спільно чотири компанії: американські Vantor і Persistent Systems, нідерландська геопросторова Bravo1Alpha та українська «Буревій». Програмне забезпечення дозволяє ідентифікувати й детально вивчати цілі, а штучний інтелект порівнює свіжі фото зі старими, відстежує зміни в розташуванні об'єктів і генерує 3D-моделі для прокладання оптимальної траєкторії дрона.
За словами постачальників, система скорочує час від збору даних до удару на 90%. Це перший відомий випадок, коли несекретні комерційні супутникові дані надходять безпосередньо до солдата для прийняття бойових рішень у реальному часі.
Операція Starfall II
Під час весняної операції Starfall II один український підрозділ за два з половиною тижні знищив російські об'єкти на мільярди доларів. Зокрема – склад боєприпасів на окупованій території, який виявили, аналізуючи фото споруд, що раніше використовувалися для зберігання зерна.
Порівнюючи нові фото зі старими довоєнними, бійці помітили зміни в будівлях і свіжі сліди від шин, характерні для військових вантажівок із боєприпасами. Те, на що раніше йшли тижні, тепер вдається зробити за лічені години.
«Скорочення циклу від збору даних до застосування зброї є визначальною тенденцією цієї війни на тактичному рівні», – підкреслює військовий аналітик Франц-Штефан Гаді.
Можливості і обмеження
Десять супутників Vantor щодня охоплюють 7 млн кв. км і фіксують будь-яку точку Землі від 12 до 15 разів на добу. Технологія особливо ефективна зараз – коли з'явилося листя і ворогу легше ховати техніку в гущавині.
Утім система має і слабкі місця: у дні з густою хмарністю вона майже не допомагає, а за рухомою ціллю стежити не може. Швидкий доступ до даних без тривалої перевірки теж несе ризик – якщо інформація виявиться хибною, це може обернутися помилковим ударом.
Нагадаємо, раніше «Главком» повідомляв, що Україна та Канада запускають спільне виробництво розвідувальних безпілотників – ще один крок до технологічної незалежності у сфері розвідки.
Читайте також:
- ЦРУ впроваджує штучний інтелект для стратегічного аналізу та шпигунства
- Росія будує аналог Starlink: чи загрожують ці супутники Україні
- Європа виділила близько €1,6 млрд Україні на дрони
