Якщо закладеність носа, виділення, тиск у ділянці обличчя та втома регулярно з’являються в певну пору року, причиною можуть бути алергії. Алергічне запалення слизової оболонки носа здатне порушувати відтік слизу з пазух і підвищувати ймовірність бактеріального синуситу.
Серед поширених сезонних алергенів — пилок гірського кедра взимку, дерев і трав навесні та влітку, амброзії восени. Цілорічні симптоми можуть провокувати пилові кліщі та пліснява в приміщеннях.
Стан, за якого людина переносить щонайменше чотири гострі епізоди синуситу протягом року, називають рецидивним гострим риносинуситом (RARS). В огляді досліджень науковці виявили, що алергічний риніт, відомий також як сінна лихоманка, мають від 29% до 57% дорослих із цим діагнозом. Це свідчить про тісний зв’язок між алергіями та повторними інфекціями пазух.
Чому синусит може повертатися
Часто все починається зі звичайної вірусної застуди. Вона спричиняє набряк слизової оболонки носа та звужує невеликі отвори, через які дренуються навколоносові пазухи. Слиз накопичується, а в затриманих виділеннях можуть розмножуватися бактерії.
Ризик повторних епізодів підвищують кілька чинників:
- Частий контакт із вірусами. Батьки маленьких дітей, учителі, бортпровідники, мандрівники та люди, які часто бувають у людних місцях, мають більше можливостей заразитися респіраторними інфекціями.
- Алергічний риніт. Запалення та набряк слизової сповільнюють природне очищення носа й пазух, через що вірусна інфекція може тривати довше.
- Звужені шляхи відтоку слизу. Наприклад, через значне викривлення носової перегородки або concha bullosa — повітряну порожнину в одній із кісткових структур носа. Отвір, через який дренується верхньощелепна пазуха, має лише 2–3 мм завширшки.
- Порушення роботи імунної системи. Дефіцит антитіл, ВІЛ та деякі стани після трансплантації можуть підвищувати схильність до рецидивного синуситу.
Можливий і клітинний механізм зв’язку між алергією та інфекціями. Більшість риновірусів, які спричиняють застуду, проникають у клітини за допомогою білка ICAM-1 на поверхні слизової оболонки носа. Дослідники з Великої Британії виявили підвищену експресію цього білка в людей з алергією.
Як відрізнити алергію від інфекції
Закладеність носа, виділення, тиск у ділянці обличчя та погіршення нюху можуть супроводжувати різні стани. Тому важливо враховувати не лише симптоми, а й те, як довго вони тривають та як змінюються.
- Алергія часто супроводжується повторним чханням, свербежем або сльозотечею очей і прозорими виділеннями з носа. Симптоми можуть залежати від сезону чи контакту з конкретним алергеном.
- Вірусна інфекція зазвичай досягає піку протягом трьох-чотирьох днів і починає слабшати через 7–10 днів.
- Гострий бактеріальний синусит імовірніший, якщо симптоми не поліпшуються щонайменше 10 днів або спочатку слабшають, а потім знову посилюються. Другий варіант називають подвійним погіршенням.
- Рецидивний гострий риносинусит означає щонайменше чотири окремі гострі епізоди протягом року. Принаймні один із них має бути підтверджений лікарем за допомогою обстеження або візуалізації. Між епізодами стан дихальних шляхів повертається до звичайного.
- Хронічний синусит характеризується симптомами, що тривають щонайменше 12 тижнів, і об’єктивними ознаками запалення. На відміну від рецидивного захворювання, симптоми повністю не зникають навіть між загостреннями.
Колір слизу сам по собі не дає змоги надійно визначити, чи є інфекція бактеріальною.
Правильне розрізнення цих станів важливе для вибору лікування. Людина, яка повідомляє про п’ять «синуситів» на рік, насправді може мати алергію, повторні застуди, бактеріальні інфекції, хронічне запалення або поєднання кількох проблем.
За оцінкою дослідження Гарвардського університету, проведеного в середині 2000-х років, люди з рецидивним гострим риносинуситом у середньому пропускали понад чотири робочі дні на рік і витрачали більш як 1000 доларів на безпосереднє медичне обслуговування. З урахуванням інфляції ця сума сьогодні становила б приблизно 1500 доларів.
Алергічний риніт добре піддається лікуванню, тому за повторних сезонних симптомів важливо встановити точну причину. Це перший крок до ефективної довгострокової терапії.
