Японські дослідники з прикладу кіберспортсменів показали, що зменшення розміру зіниць можна вважати маркером втоми мозку — зниження когнітивних функцій і натомість тривалої розумової активності. Причому сама людина в цей час може почуватися цілком бадьорою.
Вчені з Університету Цукуби та Університету охорони здоров’я та добробуту Ніігати (Японія) у своєму дослідженні, опублікованому в журналі Computers in Human Behavior, запитали: як сучасній людині досягти балансу між її діяльністю та підтриманням здоров’я на належному рівні? Як дізнатися, що ти досяг межі? А що робити професійним відеогравцям, життя яких із реальності переходить у кіберпростір?
«Хоча нещодавні дослідження показали, що кіберспортсмени мають вищий рівень фізичної активності, їхні проблеми зі здоров’ям зумовлені тривалим сидінням та неправильним харчуванням. Крім того, у таких молодих людей особливо яскраво виражені розлади, пов’язані з інтернет-іграми та адиктивними станами. Ці негативні аспекти слід ретельно враховувати, але вони не обмежуються кіберспортом та застосовуються до всіх дій сучасної людини у „цифровому“ просторі. Тому пошук розв’язання цих проблем зі здоров’ям має вирішальне значення для оптимізації нового, „цифрового“ способу життя», — зазначили дослідники.
Вони наголосили, що когнітивна втома — зниження виконавчих функцій на тлі розумового навантаження — не лише неминуча сьогодні, а і є ключовою проблемою, що впливає на нашу продуктивність. Такий стан провокує порушення гальмівної функції, здатності приймати рішення, концентрувати увагу, що тягне за собою падіння ефективності та підвищення ризику нещасних випадків. Але залишалося незрозумілим: чи справді люди усвідомлюють «втому» мозку, поки сидять за комп’ютером, і чи відповідає це сприйняття їхнього реального стану?
Японські вчені вирішили перевірити, чи може діаметр зіниці — останнім часом його пропонують як «нейрональний індекс», що відображає активність системи висхідного збудження в головному мозку — відігравати роль маркера когнітивної втоми. Для цього вони залучили до дослідження 33 людей віком від 18 до 35 років, переважно чоловічої статі: 14 любителів відеоігор та 19 «хардкорних» гравців eFootball (японський спортивний симулятор футболу), у тому числі професійних кіберспортсменів з титулами та рейтингом.
За два-сім днів до контрольних вимірювань добровольці грали в eFootball щонайменше годину на добу. Вони також заповнювали анкети та проходили імпедансний аналіз, що дозволяє оцінювати широкий спектр морфологічних та фізіологічних параметрів організму. Напередодні експерименту учасникам не можна було вживати алкоголь, кофеїн та займатися фізкультурою.
Вже в лабораторії випробувані, на яких одягли монітори серцевого ритму, мали протягом трьох годин грати в симулятор футболу — поодинці або в парах. Тричі на годину вони пили прісну воду, по 400-500 мілілітрів. Тим часом дослідники фіксували суб’єктивні відчуття учасників, контролювали настрій (задоволення та втому) та виконавчі функції, пульс, збирали слину для оцінки рівня кортизолу – одного з маркерів втоми та стресу.
Крім цього, вчені заміряли діаметр зіниць учасників за допомогою айтрекера, оснащеного інфрачервоною камерою. Після закінчення експерименту всім виплатили по 5000 ієн. Як показав аналіз даних, незалежно від досвіду учасника, діаметр зіниць зменшувався після більш ніж двох годин гри. Тим часом частота серцевих скорочень суттєво не змінювалася, а рівень кортизолу у «хардкорних» гравців був вищим, ніж в інших піддослідних, і падав згодом.
«Зіниці звужувалися під час тривалих сесій, незалежно від активності вегетативної нервової системи та/або реакції на стрес. Це передбачає можливу дезактивацію системи висхідного збудження та префронтальної кори», — розповіли вчені.
Вони зазначили, що звуження зіниць вказувало на когнітивну втому незалежно від того, як свій стан оцінювали учасники і професіонали, і любителі. Ймовірно, річ у тому, що гравці, на відміну від звичайних офісних працівників, відчувають задоволення від самого процесу, який «затьмарює» почуття втоми. По-друге, роль могла зіграти низька «фізичність» кіберспорту: динамічні рухи всього тіла тут не потрібні.
«Однак зниження когнітивних функцій може відбуватися і без м’язової (периферичної) втоми. Наші результати показали падіння виконавчої функції та зменшення діаметра зіниць під час тривалих занять кіберспортом – це дозволяє припустити, що когнітивна втома пов’язана з дезактивацією мозку незалежно від периферичної втоми. Отже, втому, пов’язану зі зниженням розумових функцій, важко відчути під час когнітивних завдань, як-от віртуальні футбольні матчі. Це має на увазі роль тілесності у втіленні почуття втоми», – підсумували автори наукової роботи.
