На віддаленому клаптику суші посеред Тихого океану — Острів Пасхи, або ж Рапа-Нуї — вчені, схоже, наблизилися до відповіді на загадку, яка десятиліттями не давала спокою історикам. Йдеться про таємничу писемність ронгоронго — одну з небагатьох систем письма у світі, яку досі не вдалося розшифрувати.
Острів на краю світу
Рапа-Нуї вважається одним із найізольованіших населених місць на планеті. Його заселили предки сучасних жителів між XII і XIII століттями, і протягом століть вони жили майже повністю відрізано від зовнішнього світу. Лише у 1722 році сюди прибув європейський мореплавець Якоб Роггевен, відкривши острів для Європи.
Саме тут з’явилися знамениті кам’яні статуї моаї, але не меншою загадкою стала й місцева система письма — ронгоронго. Вона складається з символів-гліфів і вирізьблюється на дерев’яних табличках. Проте досі ніхто не зміг остаточно зрозуміти, як саме вона працює.
Давніша, ніж вважалося
Довгий час вчені сперечалися: чи могли жителі острова створити власну писемність самостійно, чи ж вони запозичили ідею у європейців після контакту? Нове дослідження дає несподівану відповідь.
Команда під керівництвом археолога Сільвія Феррара з Університет Болоньї провела радіовуглецевий аналіз дерев’яних табличок із написами. Один із артефактів виявився старішим за перші контакти з європейцями — його датували приблизно 1493–1509 роками. Це означає, що писемність могла виникнути на острові незалежно — без зовнішнього впливу. Сільвія Феррарра опублікувала висновки своєї команди в журналі Scientific Reports у 2024 році.
Рідкісний випадок в історії
Якщо ця гіпотеза підтвердиться, ронгоронго стане унікальним прикладом самостійного виникнення письма. Подібні випадки в історії людства можна перелічити на пальцях — це Месопотамія, Стародавній Єгипет, Китай та регіони Мезоамерика.
Ба більше, сама структура ронгоронго суттєво відрізняється від європейських мов, що також свідчить на користь її незалежного походження.
Але є нюанси
Попри гучність відкриття, дослідники закликають до обережності. Радіовуглецевий аналіз показує лише вік деревини, а не момент створення напису. Хоча використання дуже старого дерева малоймовірне, це все ж залишає простір для сумнівів.
Інша проблема — обмежена кількість матеріалу. З десятків відомих табличок лише одна дала такі ранні результати. Решта датуються вже періодом після контакту з європейцями.
Загадка ще не розгадана
Щоб поставити остаточну крапку в цьому питанні, науковцям потрібно дослідити більше артефактів. Проте це непросто: більшість табличок розкидані по музеях і приватних колекціях у різних країнах.
Поки що ронгоронго залишається однією з найбільших загадок людської історії. Але нові дані дають підстави припускати: навіть у повній ізоляції люди здатні створювати складні системи знань — і, можливо, переписувати історію так, як ми її знали раніше.
