Нове дослідження змінює уявлення про те, як формувалася історія людства. Виявляється, на розселення ранніх людей впливали не лише клімат і природні бар’єри, а й хвороби — зокрема малярія.
Вчені припускають, що предки сучасної людини уникали регіонів із високим ризиком зараження малярія. Це змушувало різні групи переселятися, залишати одні території та оселятися на інших. У результаті популяції ранніх людей в Африці були не суцільними, а розділеними на окремі «острови» розселення.
Дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, виконала міжнародна команда науковців із Max Planck Institute of Geoanthropology, University of Cambridge та інших установ. Вони проаналізували період від 74 000 до 5 000 років тому — час, коли люди ще жили переважно в Африці, а їхнє розселення лише формувалося.
У центрі уваги була малярія, спричинена паразитом Plasmodium falciparum — одним із найнебезпечніших збудників хвороби, який і сьогодні становить загрозу для мільйонів людей.
Як хвороба впливала на розселення
Дослідники поєднали кліматичні моделі, дані про середовище проживання комарів та епідеміологічні реконструкції. Це дозволило оцінити, де в давнину ризик зараження був найвищим.
Результати виявилися доволі чіткими: люди або уникали територій із високою ймовірністю малярії, або просто не могли там довго виживати. Такі «виключені зони» поступово розділяли людські групи.
З часом це призвело до того, що популяції ранніх людей опинилися ізольованими одна від одної. А ізоляція, у свою чергу, впливала на обмін генами між групами. Саме цей процес міг відіграти важливу роль у формуванні генетичного різноманіття сучасної людини.
Хвороба як фактор еволюції
Дослідники підкреслюють: інфекційні хвороби були не просто фоном, а активною силою, яка впливала на історію нашого виду. Малярія фактично «перемальовувала» карту проживання людей, визначаючи, де вони могли жити, а де — ні.
«Клімат і природні бар’єри — це лише частина картини», зазначають науковці. Насправді хвороби могли бути не менш важливим фактором у формуванні ранніх людських спільнот.
Нова перспектива на походження людини
Ще один важливий висновок дослідження полягає в тому, що людство, ймовірно, не має одного-єдиного «місця народження». Натомість воно формувалося як складна мозаїка різних популяцій, які постійно переміщувалися, ізолювалися та знову взаємодіяли.
Це відкриття змінює підхід до вивчення еволюції людини. Воно показує, що навіть невидимі












