Керівники Польщі і Литви – країн НАТО, які межують з Білоруссю, заявили про небезпеку від розташування бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнер» на білоруській території, де правитель Білорусі Александр Лукашенко запропонував вагнерівцям притулок після спроби бунту в Росії. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ зауважив, що зараз ще рано робити висновки про наслідки конфлікту ватажка «Вагнера» Євгенія Пригожина з російською владою, але повідомив, що «Москві та Мінську надіслали сигнали, що НАТО захищатиме кожного союзника і кожен дюйм території НАТО». Київ також пильно спостерігає за переміщенням сил на території Білорусі, яку Росія вже використовувала для нападу на Україну. «Якщо «Вагнер» розмістить своїх серійних вбивць в Білорусі, то всі сусідні країни постануть перед більшою загрозою нестабільності. З цих умов стримування і передова оборона є нашим пріоритетом», – заявив литовський президент Ґітанас Науседа на зустрічі групи керівників країн НАТО в Нідерландах 27 червня. «На мою думку це справді серйозна проблема, яка дуже турбує. Ми її обговорили, і нам потрібні певні рішення, дуже сильні рішення. Я вважаю, що це вимагає дуже, дуже, дуже жорсткої відповіді НАТО», – наголосив польський президент Анджей Дуда, який також брав участь в тій нараді. Польський керівник висловив сподівання, що загроза підрозділів угруповання «Вагнер» буде на порядку денному саміту НАТО у Вільнюсі 11-12 липня. Александр Лукашенко 27 червня підтвердив базування бійців «Вагнера» та їхнього ватажка в Білорусі і припустив, що вони будуть зокрема «ділитися» бойовим досвідом з білоруськими військовими. Євгеній Пригожин заявляв, що має десятки тисяч бійців, але зараз не відомо яка частина з них опиниться в Білорусі. Від приховування до прославляння, до підпорядкування Москва тривалий час заперечувала існування російських приватних військових компаній, а потім відкидала будь-який зв’язок між урядом Росії і групою «Вагнер», яка з 2014 року воювала на сході України, а також в Сирії і діє в кількох країнах Африки. Євгеній Пригожин навіть подавав 2021 року в суд у Лондоні на журналістську розслідувальну організацію Беллінґкет, оскаржуючи журналістські розслідування, які називали його керівником групи «Вагнер». Але по тому, як Путін в лютому 2022 року відкрито оголосив вторгнення в Україну, Пригожин визнав себе ватажком «Вагнера» і заявляв, що його бійці воюють краще, ніж підрозділи російської армії. Після спроби заколоту Пригожина Путін також визнав, що російський уряд напряму фінансував групу «Вагнер», і лише за минулий рік, за словами російського президента, на це було виділено понад мільярд доларів. Група «Вагнер» вела в Росії велику рекламну кампанію для набору бійців, і її хвалили за здобутки у війні з Україною зокрема за участь в штурмі міста Бахмут. Але на тлі суперечок Пригожина з російським міністром оборони та іншими командувачами, Москва вирішила перевести підрозділи «Вагнер» під повний контроль міністерства оборони, що стало одним з поштовхів до бунту. Пригожин заявив, що відповідно до планів Москви з 1 липня самостійних сил «Вагнера» в російських операціях проти України більше не існуватиме.
Україна та Британія підписали історичну угоду щодо штучного інтелекту
Сьогодні було підписано угоду у сфері штучного інтелекту між Великою Британією та Україною, в рамках якої обидві країни об’єднають зусилля для розвитку нових військових можливостей та технологій майбутнього. Як передає...
Read moreDetails







